25% шкіл закриють, а лікарні постраждають: Степан Барна попередив про загрози нового бюджету-2020

Новий Кабінет міністрів Олексія Гончарука, судячи з нового проєкту бюджету на 2020 рік, намагається перекласти відповідальність за фінансування міст на громади. Проте не всі зможуть впоратися із таким навантаженням, а додаткової допомоги уряд не передбачив. У результаті постраждають багато шкіл і лікарень, а більшість проблем місцева влада не здатна буде вирішити самостійно.

Про це та багато іншого OBOZREVATEL поспілкувався з ексглавою Тернопільської ОДА Степаном Барною, який на своїй посаді зумів підняти розвиток області на новий рівень. Колишній чиновник пояснив, що не так із новим бюджетом, і як він “вдарить” по владі на місцях.

Школи та лікарні постраждають найбільше
– Якщо проаналізувати сам бюджет-2020, то проявляються очевидні проблеми. Передусім йдеться про скорочення видатків, пов’язаних із певними галузями.

Насамперед страждає фінансування освіти. У розрізі України відбулося скорочення видатків Міносвіти на 1,5 млрд грн. Внаслідок цього лише у Тернопільській області з 1 січня, відповідно до листа Мінфіну, передбачається передача всіх малокомплектних шкіл на баланс громад. Це означає, що громади, котрі не мають фінансового ресурсу (а грошей у більшості з них немає), змушені будуть закривати їх. Це понад 200 шкіл на Тернопільщині, приблизно 1/4 усіх навчальних закладів у маленьких селах та містечках. І хоча ми протягом останніх 4 років закупили більше 60 шкільних автобусів, але очевидно, що вони не зможуть вирішити проблематики проїзду дітей до 25% населених пунктів.

Така сама проблематика у галузі медицини: нинішня бюджетна політика у результаті приведе до закриття районних лікарень. Станом на сьогодні борг центрального бюджету з освіти – приблизно 70 млн грн, ще понад 115 млн грн – з медицини, і це лише у Тернопільській області. На рівні України, як вважають експерти, недофінансування делегованих повноважень становить від 45 до 65 млрд грн. Це достатньо серйозна проблема, враховуючи питання, пов’язані із соціальними видатками.

Ви знаєте, що недофінансовуються і статті з лінії Мінсоцполітики та Фонду регіонального розвитку. Субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів (а це загалом в області – приблизно 100 млн грн, плюс десь 150 млн грн з Фонду регіонального розвитку), відповідно до листа державного казначейства, припинено, не зважаючи на те, що кошти були на рахунках. Не говорити про ці речі не можна, а Кабміну та прем’єр-міністру треба багато з цього переосмислити, ухвалюючи рішення, які можуть призвести до певних проблем у регіонах.

Стратегія розвитку уряду не повинна зводитися до ідеї, що люди мають менше хворіти. Так, можна формулювати, що “працюємо на профілактику захворювань” або “підвищення якості надання медичних послуг”. Але ідеологія КМУ не має передбачати скорочення кількості хворих.

Базова дотація, субвенція зменшилися для Тернопільської області майже на 100 млн грн, приблизно 10%. Зараз стратегія уряду полягає у тому, щоб перекласти частину відповідальності на місцеві громади. Але треба зрозуміти, що у тій же Тернопільській області майже 50% території покрито громадами, і не факт, що вони зможуть бути успішними. Якщо в попередніх громадах ми дофінансовували субвенціями чи дотаціями розвиток інфраструктури (щороку в межах від 140 млн грн), то на нові громади такої субвенцій не передбачено.

Звідки ці територіальні громади мають взяти ресурси, якщо вони лише утворюються. Зауважте: якщо місцеві вибори будуть призначені на кінець квітня – початок травня, то вони фізично не зможуть закласти ресурси на утримання шкіл і закладів охорони здоров’я на наступний рік. Без підтримки з боку Києва і державного бюджету не обійтися. Я передбачаю, що це спричинить чергову проблему. Якщо хтось очікує, що ринок землі запрацює із січня, і мільярди підуть у бюджет – не треба плекати ілюзій. За оптимістичних очікувань, ми вийдемо на кінець року – листопад, грудень, коли люди відчують якісь ресурси, навіть якщо буде ухвалено закон про ринок землі.

Бюджет виріс, а видатки не збільшилися
– Бюджет-2020: фінансування багатьох делегованих регіонам повноважень скорочено, зокрема освіти та медицини. Наскільки ситуація критична?

– Я бачив показники зі скорочення видатків у розрізі міністерств. Наприклад, у Міносвіти – скорочено 6 млрд грн порівняно з минулим роком. МОЗ – 1,7 млрд грн, Мінсоцполітики – 7,3 млрд грн.

Це означає мінус за бюджетом і скорочення субсидіантів. Мінрозвитку громад і територій – мінус 1 млрд, тобто скорочення субвенцій на розвиток інфраструктури громад. Одночасно зросли витрати на утримання президента на 46 млн грн, НАБУ – 171 млн грн, ДБР – 791 млн грн.

Читайте також:  Гнався до під'їзду: іноземець по-звірячому вбив 23-річну українку (фото, відео)

Щодо Тернопільщини ми бачимо мінус за базовою дотацією у розмірі 219 млн грн. Для області це серйозна проблема – багато виплат органи місцевого самоврядування не зможуть покрити. Це стосується освіти, медицини.

– Але ж у країні відбувається децентралізація, збільшуються надходження до місцевих бюджетів… куди ідуть ці кошти?

– Треба робити окремий аналіз… У нас були випадки, коли громади витрачали від 70% до 90% власних доходів на утримання апарату органів місцевого самоврядування. Зазвичай це мала громада, яка об’єднала 3-5 сіл, де проживає 2-3 тисячі осіб.

Загалом ОТГ отримали додаткові надходження, адже 100% земельного податку пішло в бюджет громади, 100% акцизу і 70% ПДФО – теж у громаду. Бюджет виріс, але видатки на розвиток не збільшилися, а от адміністративний апарат виріс: повідкривали собі відділи освіти, культури. Для врегулювання цього моменту треба ухвалити закон про префектуру й довести орієнтовний штатний розпис. У мене була досить жорстка дискусія з депутатами Верховної Ради і тодішнім віцепрем’єр-міністром Зубком, який вважає, що це питання політичної відповідальності органів місцевого самоврядування перед людьми.

Я вважаю, що для перетворення ОТГ на фінансово спроможні, потрібно, по-перше, завершувати земельну реформу і робити всі громади фінансово спроможними та самодостатніми, а друге – реалізувати формулу, яка передбачатиме видачу не більше 10% доходів ОТГ на утримання адміністративного апарату. Фінансування адміністрації має бути проблемою керівництва: нехай скорочують працівників, залучають гранти, працюють над пошуком інших механізмів, котрі дадуть ці питання повирівнювати.

Аграрії почнуть ховати гроші
– На вашу думку, чому Мінфін і зокрема очільниця відомства Оксана Маркарова під час проектування бюджету-2020 вирішили вдатися до таких жорстких обмежень у фінансуванні делегованих повноважень регіонів? Очікується складний рік чи згортається децентралізація?

– Не можу зараз точно назвати причини, тут потрібно аналізувати макропоказники наступного року. Думаю, що на цьому етапі ми маємо справу зі стратегією, яка передбачатиме певне згортання фінансової децентралізації і переведення фінансового ресурсу на ручний режим управління: те, що раніше намагалися передати на місця, зараз стараються підняти “наверх”. Наприклад, акциз переходить із місцевих бюджетів до управління держави. Але, переконаний, що так ми далеко не зайдемо, тому що в легалізації бізнесу був зацікавлений насамперед орган місцевого самоврядування.

Ось конкретний кейс: у 2015 році я зіткнувся з проблемою низьких виплат за паї жителям Тернопільської області, у розрізі якої обробляється приблизно 950 тисяч гектарів землі. На той момент загальна сума офіційних виплат людям у грошовому еквіваленті становила до 350 млн грн. Увага: торік ми вийшли на 1 млрд 490 млн грн. За рахунок чого? Кількість землі не збільшилася, почала відбуватися легалізація.

У 2015-му мені було потрібне співфінансування з Фонду регіонального розвитку, а грошей не було. Почав з’ясовувати, виявилося, що ніхто з місцевих чиновників до початку децентралізації не був мотивований стимулювати бізнес до легалізації, бо легше у фермера взяти зерно чи свиню, ніж гроші.

Інший приклад – щодо реалізації підакцизної продукції. У розрізі Тернопільської області 1050 населених пунктів – подивилися показники за 2015-2016 роки, виявилося, що ліцензій на продаж алкоголю приблизно 200. Тобто на 1050 пунктів лише 200 магазинів продають горілку. Хто в це повірить?

Також зробили певний аналіз із легалізації зайнятості працівників: лише торік було створено 8200 нових робочих місць. І не тому, що раніше люди ніде не працювали, просто вони отримували зарплати у конвертах і не були офіційно оформлені. Зараз уже очевидно, що громади зацікавлені в легальному оформлені взаємин між працівником та працедавцем, тому що 70% податку на дохід фізичних осіб іде у їхні бюджети.

– Як виконується бюджет цього року на рівні області?

– Достатньо складна ситуація, вперше за 4 роки ми не отримали перевиконання. За 9 місяців бюджет наповнено на рівні 102% на Тернопільщині, але це був передусім формальний успіх, оскільки у першому кварталі перевиконання становило понад 20%, а в другому – зафіксовано падіння, і досить серйозне. Зараз очікуємо, що осінь “підтягне” показники, бо регіон сільськогосподарський, але на це мало надій.

Я взагалі вважаю, що аграрний сектор почне ховати гроші, щоб їх акумулювати під майбутній продаж землі. Раніше ми намагалися “видавлювати” ресурси, мовляв, “хлопці, переходимо в офіційну”, вони почали працювати в світлі. Тепер фермери побачили перспективу ринку землі, і аграрний сектор повернеться в натуральні виплати й схематоз.